Не пройди мимо нас перехожий,
Світ жорсткий до всіх є, мовляв.
Пам’ятай, перед Богом всі схожі,
Не буває чужих немовлят.
Кожна посмішка дуже важлива,
Кожен подих – і ніжність в очах.
Насолода батьківства – це диво
Потримати дитя на руках.
Мама з татом плекають малечу,
Бачать школу, весілля здаля…
Але вирок руйнує ці речі:
Жити буде недовго маля.
Ми живемо у власній мережі,
В стороні від незнаних осіб,
Поміж нами змуровані вежі,
Їхній біль не турбує на дріб.
Безліч справ у нас, вартих уваги,
Божевільних активних ідей.
В інтернеті шукаєм розваги,
Оминаєм страждання дітей.
Так чому ж почорствіли ми з вами?
Як це сталось, що нам не щемить?
Безневинні страждають роками,
Ми ж не можем знайти на них мить.
Це ж не складно – сто гривень у поміч.
Це дрібниця, можливо, для вас.
А для когось надії це промінь
І важливий незгаяний час.
Зупинись і почуй, перехожий,
Ці важливі від серця слова:
Як не ти, хто іще допоможе,
В цьому світі робити дива?
2021
Галина ВЕРД працює на WordPress