“З днем народження, Ісусе,
Янгол вісточку приніс
Біля ніг твоїх молюся,
Вклавши руки на відкіс.
Хай тебе спіткає слава
Як у тисячі царів,
Доля буде хай ласкава,
Шлях без вад і чагарів”.
Так співала Божа мати,
Нахилившись над малям.
Бідолашна. Їй би знати,
Хрест Господень за дитям.
Свій також не відчувала,
Що найгірший з адських мук
Сина лагідно гойдала,
Стримуючи трясцю рук.
Сльози на рядні збирались
Щастя сльози, не жалю.
Зтиха зорі коливались,
Наче сяйво кришталю.
Все казково у Святвечір:
Подарунки від волхвів,
Мрій серпанок понадвечір
Про могутність Божих див.
Так тримає кожна ненька
В перший раз своє дитя,
Безтурботне і маленьке,
Згусток крапельки життя.
Їй би взнати, захистити
Чадо миле від турбот,
Сина крилами накрити
В небезпеках злих негод.
Збережи нас всіх, Маріє
Матерів і дітлахів,
На алтар віддавши мрії,
Ти свята на сто віків.
Будь нам прихистком у скруті,
Берегинею людей.
І не дай нікому в світі
Хоронить своїх дітей.