Вірші

  • Більше не треба

    Більше не треба

    Матусю, укрий мені ковдрою ніжки. 
    Я сон додивлюсь і примружуся трішки.
    Мені там наснився наш Мурзик маленький,
    Як його за шийку я чешу легенько.
    Іще мені снилася наша квартира,
    Де вітер фіранки надув як вітрила,
    Де затишне ліжечко, постіль з Міньоном,
    І Оптімус Прайм на столі з Мегатроном.
    І пахне так смачно: ваніль з шоколадом,
    Бо тортик бабуся спекла нам на свято.
    
    Подмухай, матусю, мені ти на вушка,
    Болять вони зовсім від тої подушки.
    Стискав цілу ніч, щоб не чути гармати.
    Щоб просто забути, що стало з кімнати,
    Що там вже немає ні ліжка, ні столу,
    Уламки із меблів і скла лише долу,
    А в небо діряве вдивляється око,
    І замість вікна лише вирва глибока.
    
    Та більше за все я хотів би не знати,
    Як в нас у машині стріляв з автомата
    Злий дядька з пов'язкою білою зранку,
    Що з літерой Z до нас в'їхав на танку.
    І більше бабусі у мене немає,
    І Мурзик утік, та ніхто не шукає.
    
    Хочу я в обіймах твоїх загорнутись,
    Від бід своїх в мрії про щастя забутись.
    Не хочу я тортів, лиш мирного неба.
    Будь завжди зі мною, а більш і не треба.
    
    2022
    Більше не треба


  • Присвята до випуску зі школи

    Як в ці роки світ не знав
    Іспитів таких давно:
    Епідемія, війна –
    Наче в страшному кіно.

    Між штормів, вітрів і криг,
    Ольго Олександрівно,
    Ви пройшли хоч не з легких
    Доля – знань відкрить вікно.

    За три роки ми в онлайн
    У навчанні перейшли,
    Креативно базу знань
    Вчителі нам піднесли.

    Навіть зараз, коли нас
    Розкидало по світах,
    Ви знайшли навчанню час
    На свій ризик, на свій страх.

    Взяли в руки ви штурвал
    І вітрила підняли.
    Як відважний адмірал,
    Випуск наш не підвели.

    2022



  • Вільна Україна (пісня)

    ВІЛЬНА УКРАЇНА

    1. Тисячі крутих стежинок
    З гір до моря йдуть.
    Спів до тебе, Україно,
    Хвилі віднесуть.
    Шле найкращі побажання
    Хор палких сердець.
    Хай лунає привітання
    Морем навпростець.

    Приспів:

    Я голубку сизокрилу
    В небо відпущу.
    Я кохану й долю милу
    Завжди захищу.

    Край мій рідний, старовинний –
    Горда ти земля.
    Світ блакитний, світ єдиний,
    Миру всім нам! Україна –
    Матінка моя!


    2. Гори, схили і долини
    Вітер сповива,
    І луну пісень родинних
    Скеля відбива.
    Гімн свободи ми співали,
    Попри біль війни,
    Справжню волю привітали
    Доньки і сини.

    Приспів.

    3. Веселіш, люби і смійся,
    Всесвіту розмай,
    У промінні сонця грійся,
    Злагоду тримай.
    Стільки років незалежні
    Наші округи.
    Об’єднались, як належно, –
    Бійтесь вороги.

    Приспів-закінчення:

    Всі ми щиро заспіваєм,
    Разом на віки.
    Хай на щастя нам засяють
    Лагідні зірки.

    Вільний край, моя перлина,
    Завжди в серці ти,
    Неповторна Україна!
    Поруч друзі, як родина,
    Сестри і брати,
    Сестри і брати!

    Автор – Галина Верд.