ТВОЯ ЛЮБОВ

ТВОЯ ЛЮБОВ аудіо-вірш автор та читець – Галина Верд

Завита в підключичний нерв твоя любов,
Тавром мені запечена під шкіру.
На грудях загрубілий рівний шов,
Щось стугонить під ребрами надміру.

Не думай, не впаду від німоти,
Безсиллям не заллю свого подолу,
Як раптом станеш-став байдужим ти,
Як в прірву потече життя спокволу.

Я все ж горітиму, як впертий смолоскип,
Я обпікатиму твої й свої долоні,
Та все ж чекатиму, коли черговий хрип
Дійде відлунням почуттів у скроні.

Коли минем черговий лабіринт
Із наших несумісних категорій,
Коли збагнем, що звів нас не інстинкт,
А хімія з кохань лабораторій.

Так, – час ростить суцільні пагорби,
І кожен раз іти угору важче,
Наш довгий шлях коротшим не роби,
Згадай усе, що маємо найкраще,

Можливо я тримаюся дарма
За погляд твій, шукаючи надію
Між протиріччями й ділами багатьма,
Але від посмішки в кутку очей радію.

Згадай, я саме та, як і колись,
Себе згадай, бо став ховати щастя,
Бо став соромитись літати разом ввись,
Не маєш часу в справах повсякчасних.

Дай руку, хоч давно не маєш крил,
Але я відростила, знову маю,
Давай пірнемо вдвох за небосхил,
Не бійся, не впадеш, бо я тримаю.