Я закрию очі І полечу проти ночі До Бучі, До Гостомеля, Ірпеня, Маріуполя… Як ти там, моя рідна земля? Ти холодна і сива, У рубцях некрасивих, У тілах почорнілих, В безіменних могилах, Ти в сльозах уцілілих, Ти в кривавих чорнилах – Книгу пам’яті пишеш… Скло під пальцями кришеш.. Понад прірвою висиш… Але ж дихати мусиш… Я з тобою здригаюсь… За тих покидьків каюсь… За твій подвиг народу, За любов і свободу – Ту, що волею зветься, В кожнім серці озветься, В кожен дім увірветься, Ворог в попіл зітреться, Прапор наш розів’ється… Перемога нам сниться…