Галина ВЕРД

Заскочило небо за хмари у лютому,
Заскочив світанок нас злими салютами.
Нікуди не дітись, ніяк не прокинешся…
Налякані діти – куди з ними дінешся?

Зажурені, збурені, збиті колонами
Дорослі обурені, вбиті прокльонами.
Обличчя німіють, вмиваються росами.
І рти перев’язані власними косами…

Забути минуле ніяк не вдається нам –
Воно повернулось, ми знов вороги братам.
Між їхньою заздрістю, підлістю, вірю, знов
Та болем ненависті в нас проросте любов.

2022