І. Місто сонця, місто
слави на віки,
рідний берег, щемиш
серце моряків.
Океани оминали, –
кращих міст не зустрічали!
У акацій аромати
поринаю, наче в свято.

Я люблю тебе, ти знай,
Одеса-мамо. (х2)

ІІ. Хоч трималась ти
сімейних берегів,
розвели дороги
доньок і синів.
Та лише закриють очі,
всі додому знову хочуть.
В час любий і дня, і ночі
зустрічаєш всіх охоче.

Я люблю тебе, ти знай,
Одеса-мамо. (х2)
 
ІІІ. Крізь війну пройдеш
незламний гордий шлях,
посміхнешся ти
крізь сльози на очах.
І влаштуєш Гуморину,
об’єднавши всю родину.
Мій алмаз, моя перлина,
що на карті України.

Я люблю тебе, ти знай,
Одеса-мамо. (х2)