Галина ВЕРД

Нас не питали, чи хочемо ми
Жити за правилом сили тирана.
Нам не давали забути ціни,
Що як незгоєна нила нам рана.

Нам знадобилося тільки три дні
Та лиш один ледь недоспаний ранок:
З громом прокинулись доньки й сини,
Стали дорослими раптом так рано.

Час зупинився у жерлі війни,
Та стрімголов покотився в світанок.
Губи обпечені витремо ми,
І як один перед ворогом станем.

Серце від болю вола і співа,
Та не прощає за вбивство нікого.
Синєє небо та жовті жнива –
Наш оберіг від нашестя лихого.

Прибереже свій останній патрон
Кожен в кишені сусіду блідому.
Хто із мечем перетнув наш кордон,
Той на мечі повернеться додому.

2022