Час зібрався у коло,
та збіг в мурашине кубло.
Мурахи-хвилини довкола
снують в мішанині між «буде» й «було».
Там, між простором Всесвіту
й пам’яті вічним вогнем,
є душ людських посвідка,
що змінює докази всіх світових теорем.
У трильйонному вимірі
струни-секунди-роки.
Їх долі торкаються вибори –
дотики іноді дивні й занадто різкі.
Струм пронизує атоми,
вибух утворює рух…
Скажи, чи Божі то задуми:
жити у світі страждань і розрух?
Дай ґрунтовану відповідь,
нащо рожали дітей?
Де сили знайти чути оповідь,
що янголи точать з їх душ благодатний єлей?
Де спасіння обіцяне?
Кара антихристам де?
Коротку знов паличку витягне
той, хто за посохом праведним
мирним життям іде.
Бий в литаври початку!
час Одкровення настав!
Знята вже сьома печатка!
Янголи сурмами звуть тебе, Боже,
очолити п’єдестал!