Без права на любов

Сухий батон на стіл кришили двоє,
Збирали в горсті зачорствілий сум,
Збирались зрідка: поливать алое
В квартирі, повній спогадів і дум.

Колись, здається, все було до діла,
Все для сім’ї, без права на любов.
Все стерпіти, ніякого “наліво”,
Хоча той погляд в бік бентежив кров.

Взаємний жар нестримного кохання,
Взаємний біль — сусідніх скрип дверей.
Надія згасла: вмовила востаннє,
Не кинувши без догляду дітей.

Минали дні, зростали в сім’ях діти,
Заміжні всі, покинули батьків.
А їм чужими вдвох лишилось жити,
Сусіди ж переїхали у Львів.

Так прикро, що не вистачило волі,
Не стало сил на той єдиний крок.
І врешті решт, чужі проживши долі,
На щастя не отримали квиток.

Один на дачі, друга на Подолі —
Подалась в помічниці до синів.
А дім пустий старішає поволі,
Лунає по кімнатах тиша снів.

Сухий батон на стіл кришили двоє,
Збирали в горсті зачорствілий сум,
Збирались зрідка: поливать алое
В квартирі, повній спогадів і дум.

2022

Помрій зі мною уночі

Помрій зі мною уночі…
Засну, щоб ти мене побачив
У марах ніжних і гарячих,
У сяйві кволому свічі…

І ти, і ти мені наснись,
Коли похмуре літо поспіль
Дощами стеле мокру постіль,
У вогкім обрії з’явись.

І поведи за небокрай,
У світ волошок і конвалій…
Не буде смутку і печалі…
Себе за вчинок не карай.

Не вкрав, сама з тобою йду,
Вдихаю мрії світанкові,
Ловлю вогні передранкові,
Цикадний стрекіт віднайду.

Перетікатимуть віки,
А ми, накривши небом очі,
Почуєм тихі співи ночі,
Зтанцюєм в плескоті ріки.

Порине місяць в камиші,
Пірне рибиною у воду.
Відчуй зі мною насолоду,
Духмяний спокій на душі.

Помрій зі мною уночі…

2021

Черничный рай

Какая ночь! Прелестная невеста,
что рассмеясь черничной синевой,
для сновидений не оставив места,
под утро пела стансы нам с тобой.
И было всё: огонь грехопаденья
и бег сквозь слёзы к счастью через край.
Такую ночь не предавай забвенью,
запомни навсегда черничный рай!

2021

Все мы сотканы из любви

Если хмуро в душе, знай:
Ненадолго пришёл циклон,
Скоро сменит его май,
Так заведено испокон.

Только стоит любви ждать,
Верить в случай, его добро.
Я готова свой свет раздать,
Чтобы стало тебе тепло.

Чтоб увидели все вокруг,
Как использовать негатив:
Будет опытом. Рядом друг,
Поделись с ним, всё отпустив.

Нарисуй, напиши, свяжи,
Что-нибудь, как Бог, сотвори,
В этом мире, где много лжи,
Он всегда у тебя внутри.

Если хочется петь — пой!
Хочешь всё ощутить — живи!
Наслаждайся таким собой!
Все мы сотканы из любви!

2021

Вітер осені (монорим)

Пройшла весна, як уві сні,
Та юні спогади в мені
Гуртом несуться скакунів,
Здіймають куряву зі слів.
А вітер осені мотив
Зробити наспівом схотів,
Свої рулади закрутив,
І знову радість пробудив,
Жагу відчути нових див,
Рух без обмежень і кутів.
І з тим у вирій полетів
На помаранчевім листі,
Звільнив емоції прості,
Чудові спогади ясні,
І всі забуті восени
Перестороги від весни:
Забути квіти на вікні,
Не мати часу на пісні,
Та на кохання без вини.
Лети, припони омини,
І дай дожить до сивини,
Не полюбити чужини
Життю радіти без війни.

2021

Твой сон

Приятно повторять твои ладони
Тактильной синусоидой любви.
Забавы ради утром лучик тронет
Мечты пушинку на твоей брови.

Твой сон глубокий мне такой знакомый,
Такой весь мой… скорее бы обнять…
Но дар Морфея хрупкий, невесомый
В рутинный быт не хочется ронять.

Пока стекают вязкие минуты
Под простыней пологий мирный склон,
Застынет время в киселе, как будто
Мы в сон вросли корнями испокон.

Не нарушать, не предавать, не рушить
Такое утро… Выше всяких сил…
Так тишину приятно стало слушать…
Но в семь ноль ноль — будильник зазвонил.

2021

Как приятно

Как приятно в этот вечер
Знать, что дождь совсем не вечен.
Кто любовью обеспечен,
От любых стихов подсвечен
Огоньком.
Зажжём мы свечи,
Сохраним до новой встречи
Об интимном сладки речи,
На потом.

2021

Скаты

Мы как скаты с тобой, распластавшись, парим в океане.
В океане любви лишь свобода и нету оков.
И воды голубой бесконечность повисла в тумане,
Мы её рассекаем шипами тончайших хвостов.

Пробивается луч концентрический в глубь, между нами.
Подставляем свеченью тела, повернувшись ребром.
Изгибаем края плавников грациозно волнами,
На шагреневой коже отсветы блестят серебром.

Мы летим, широко расставляя как крылья ладони,
Словно птицы морей, что не знают про холод и быт,
Мы с тобою вдвоём в этом мире сует не утонем,
По планете любви будут скаты лиловые плыть.

2021

Одеса-мамо

І
Місто сонця, місто слави на віки,
Рідний берег, щемиш серце моряків,
Океани оминали,
Кращих міст не зустрічали,
У акацій ароматі,
Всіх нас пестиш, наче мати.

Приспів:
Я люблю тебе, ти знай,
Одеса-мамо.

ІІ
Крізь війну пройшла незламний гордий шлях,
Посміхнешся ти крізь сльози на очах.
Влаштувала Гуморину,
Об’єднавши всю родину,
Мій алмаз, моя перлина,
Що на карті України.

Приспів:
Я люблю тебе, ти знай,
Одеса-мамо.

ІІІ
Хоч трималась ти сімейних берегів
Розвели дороги доньок і синів.
Та лише закриють очі,
Всі додому знову хочуть,
В час любий і дня, і ночі
Зустрічаєш всіх охоче.

Приспів:
Я люблю тебе, ти знай,
Одеса-мамо.

2021р.

Гитара

Перебирайте, пальцы, нежно струнный ряд,
Пусть гриф над жизнью гордым флагом реет,
Пока в глазах огни любви горят,
Душа от звуков снова молодеет.

Август

Бархатистый твой приторный вкус
Снова в горле оставит комок,
Как вбирал с наслажденьем укус
Скибок алых арбузовый сок.

Будто суетный солнечный трус
Забежал ты ко всем на часок.
Бросил горсть фиолетовых бус —
Виноградин блестящих пучок.

По хозяйски навесил крушин,
Чтоб отвадить злых духов болот,
Жёлтым зноем ты воздух сушил,
Не скупясь на раздачу щедрот.

Золотил ты загаром тела,
Теребил паруса ветерком,
Отложить нас заставил дела,
Вспомнить сказку о бризе морском.

Был ты мил и по-детски игрив,
Словно смех, озорной мальчуган,
Пару дней без забот подарив,
Пролетел как шальной ураган.

2021

Без помилок

Рано чи пізно
стане все прісно,
і нецікаво,
наче без кави,
наче без солі,
нащо та воля,
як не жертовна,
легко в бавовні
спати без голок,
їсти без скалок,
жить без помилок.
2021

Непокорённый глас советских территорий — Посвящение Григорию Яблонскому

Посвящение Григорию Яблонскому

О времена, о всеблагие нравы,
Что выросло в остатке той державы,
Что всем совала в рот чумазый кляп,
Что чистила свой строй за каждый ляп?
Согласные давно сидят понуро.
Без гласных речь — мычанье на смех курам.
Существованье — пенное враньё, без гласных.
А гласные быть пеной не согласны.
Как выжили, не в сказке рассказать.
Но а пером возможно описать.
И это сделал мастерски Григорий,
Непокорённый глас советских территорий.

2021

Ах, Одесо моя (пісня)

Музика Б. Маміна
Слова Галини Верд

І
Білосніжних акацій п’янкий аромат
Захлине навесні спогад ніжний
Про зелені алеї, ажурний фасад
Та дитинства світанок безгрішний.

Завжди рада мені, звідки б я не прийшов,
Говір твій я впізнаю усюди.
Ти як мати мені, вдячний я, що знайшов
Твою мудрість, що вивела в люди.

Приспів:
Ах, Одесо моя, всіх не вистачить слів,
Щоб зізнатись тобі у коханні!
Ти мов казка про море і лагідний
спів,
Рідний дім і на щастя вітання!

У Чорного моря…

ІІ
Місто юних талантів і зрілих митців,
Музикантів, поетів, артистів.
Цілий стос діамантів у тебе в руці,
Їх ти гордо збираєш в намисто.

Героїчно стояла на зламі віків,
Не схилившись під злими вітрами,
Не зіб’ють з твого курсу чужі маяки:
Ми з тобою назавжди думками.

Приспів:
Ах, Одесо моя, всіх не вистачить слів,
Щоб зізнатись тобі у коханні!
Ти мов казка про море і лагідний
спів,
Рідний дім і на щастя вітання!

У Чорного моря…

ІІІ
Лине час, ти вбираєшся в модні вбрання,
Носиш люксові бренди манірно,
Та за ними стираєш свої надбання,
Захопившись прогресом надмірно.

Я прошу, не губи цю харизму в собі,
Яку Пушкін, Утьосов любили,
Залиши свій портрет автентичний в юрбі
Неповторним, єдиним і милим.

Ах, Одесо моя, всіх не вистачить слів,
Щоб зізнатись тобі у коханні!
Ти мов казка про море і лагідний
спів,
Рідний дім і на щастя вітання!

У Чорного моря…

2021р.

Гімн Одеси переклад (неофіційний)

Переклад українською — Галини Верд 

І

Співаючи знов про широкії доли

Про безкрай, де в кожного пісня своя,

Про лагідне море, про щастя і долю,

Співаю про тебе, Одесо моя.

Пр.:

Я бачу повсюди твої ясні зорі,

Одесо.

Зі мною завжди твоє небо і море,

Одесо.

У серці завжди є світло твоє,

Одеса, ти місто моє!

ІІ

Коли уявляю кохання навіки

І тих, хто уміє так вірно чекать,

І ніжні духмяні акації квіти,

Тобі поспішаю цю пісню віддать.

Пр.

ІІІ

Коли розкриваю я скриті бажання

Та мрію щемливу, як спів солов’я,

Тривалі розлуки, короткі вітання,

Співаю про тебе, Одесо моя.

Пр.

2021р.

Татьяна Шмыга — Песня Тони об Одессе, из оперетты «Белая акация», (сейчас-гимн г. Одесса)

 

 

Когда я пою о широком просторе
О море, зовущем в чужие края,
О ласковом море, о счастье и горе,
Пою о тебе я, Одесса моя.

Пр.:
Я вижу везде твои ясные зори, Одесса.
Со мною везде твое небо и море, Одесса.
И в сердце моем ты всюду со мной,
Одесса, мой город родной!

Когда я пою о любви без предела,
О людях, умеющих верить и ждать,
О гроздях душистых, акации белой
Тебе я спешу эту песню отдать…

Пр.:
Я вижу везде твои ясные зори, Одесса.
Со мною везде твое небо и море, Одесса.
И в сердце моем ты всюду со мной,
Одесса, мой город родной!

Когда я пою о заветных желаньях,
Что с детства лелею я в сердце тая,
О долгих разлуках,о кратких свиданьях
Пою о тебе я,Одесса моя.

Пр.:
Я вижу везде твои ясные зори, Одесса.
Со мною везде твое небо и море, Одесса.
И в сердце моем ты всюду со мной,
Одесса, мой город родной!

Весна

Лениво-серую печаль
Наводит пасмурный февраль,
И грусть одна…
Как будто нет ночей и дней,
Лишь монохромный цвет плотней…
Когда весна?

Запахло тучей грозовой.
Вдруг, словно конь по мостовой,
Промчит она.
И скачет град из-под копыт,
Сверкает, в стороны летит,
Страстей стена.

Трезвоном праздничным стучит,
Рекой безудержной бурлит,
Любви полна.
Разбудит окна, строй оград,
Ворвётся в сердце наугад,
И не до сна…

Неукротим вишнёвый сад:
Дурманит пряный аромат,
Как от вина,
Зелёный в белых кружевах,
Как в ослепительных мечтах.
Земля юна.

Кружат на солнце лепестки,
Не зная горя и тоски,
И даль нежна…
Здесь, среди вечной красоты
Забыли время я и ты…
Опять весна!
2021

Together forever (Yin-yang)

I’d like to have some weaknesses
to be a real woman
I’d like to have few sweetnesses
to love sincerely one man.

I’d like to be quite boundless
to hold you in my heart then.
I’d like to find all secrets fess
to open door in dream land.

I’d like to have a fondness, guess,
to hug you with my might
I’d like to have the trustiness
to stop deceive and fight.

I’d like to have just meeknesses
To let you go away,
I’d have a pride, but little less,
Forgiving the betrayal.

I’d like to have an aridness
To swim through seas of strive.
I’d like to have a wisdom mess
To live a happy life.

2021

СМАйлик

СМАйлик

Присвячуєтья Єві Короленко та багатьом діткам з подібним діагнозом СМА (на щастя Євочка вже отримала свій шанс на здорове дитинство)

Смайлик для нас — просто вираз емоцій,
Посмішка, жарти, веселощі, сміх.
Звикли ми клеїти всюди емодзі,
Так проявляти нам радість не гріх.

Тільки є СМАйлики, що не до сміху, —
Дітки маленькі у скруті й біді.
Їх ДНК в результаті огріху
Ставить на кін сотні юних життів.

Тато і мама зробили родину,
Повну турботи, тепла і добра,
Мріяли мати оселю, дитину,
Що побіжить в перший клас дітвора.

Але як грім серед ясного неба
Раптом почули: «У вас СМА»
Що це і звідки? Боятися треба!
Вирок жахливий, і шансів нема!

Так було довго — страждання, страждання,
Бачити з болем: малеча згаса.
Зараз на Небі почули благання,
Ліки існують, що як чудеса.

Варто лиш раз той Zolgensma* вколоти,
Стане маленький наш СМАйлик здоров,
Встане на ніжки, відчувши щедроти
Свого дитинства, і справжню любов.

Ліки як мрія, такі ж недосяжні.
Диво не купиш на розі за пенс.
Сили кохання батьків неосяжні,
Гори ламають, як є в цьому сенс.

Наша країна прекрасна й завзята,
Повна найкращіх у світі людей,
Зможемо разом гуртом ми узяти
Та дарувати життя привілей.

Адже усі ми по суті — родина.
Ми — українці не кинем своїх,
З миру по нитці — щаслива дитина
Смайликом стане, даруючи сміх.

Просто відмовтесь від скляночки кави,
Від однієї з кількох цигарок,
Дайте цей клаптик турботи ласкаво,
Бо для спасіння рішучий це крок.

Будьмо чуттєві до іншого болю,
Зміним обличчя малих янголят.
Хай буде мати лиш лагідну долю
Той, хто врятує від сліз немовлят.
2021

Без остановки

Нет, невозможно жизнью гнать в опор:
Без многоточий, стопов, остановки,
Без на ходу завязанной шнуровки,
Без тишины, сорвавшей лишний спор.

2021