Наше життя — це одна велика вистава,
де кожен виконує свою роль (за Шекспіром)
Де-хто грає на провідних ролях,
А комусь відведено лише участь у маленькому епізоді
Така наша доля. В кожного своя…

Закохана, замріяна
Словами сподівання,
Легесенько овіяна
Хвилинами кохання…

Пройшла — не повернулася,
Пірнувши в небуття,
А в серці обернулася
Любов’ю до життя…

Яскрава біла зіронька
Серед людських турбот.
Була чудова дівонька…
Скінчився епізод.

1996 р.